Консультація

Національна система е-рахунків (KSeF) — найважливіша інформація. Терміни, обов’язки та підготовка компанії

Схематичне зображення основних елементів KSeF: е-фактури, документу формату XML тощо

Бізнес Польщі готується до одного з найбільших податкових зрушень останнього десятиліття — обов’язкового переходу на виставлення структурованих електронних інвойсів через Національну систему е-рахунків (KSeF). За даними Міністерства фінансів Польщі, система має на меті охопити усі польські компанії включно з тими, що отримують пільгу від ПДВ (тобто навіть ті, хто звільнені від сплати податку, теж будуть зобов’язані працювати через KSeF і виставляти електронні інвойси). Інтеграція KSeF проходитиме у кілька етапів: з 1 лютого 2026 року — для великих платників податків, з 1 квітня — для решти (середнього та малого бізнесу), а з 1 січня 2027 року — для найменших підприємств.

Попри масштабну трансформацію звичних процесів (усіх етапів роботи з рахунками-фактурами, контролю податкової відповідності та внутрішнього документообігу тощо), Мінфін декларує прагнення зробити систему KSeF максимально простою у впровадженні. У фінальному проєкті, представленому для публічного обговорення, враховано більшість ключових коментарів бізнесу та запропоновано пом’якшувальні умови — зокрема скасування штрафів до кінця 2026 року, поступове впровадження системи та збереження можливості використання касових апаратів.

У цьому матеріалі пропонуємо детально розглянути те, як працює KSeF, що зміниться для бізнесу та як підготуватись до нового обов’язку.

Що таке KSeF і як воно працює? Національна система е-рахунків

KSeF (Krajowy System e-Faktur) — це центральна державна інформаційно-комунікаційна система, через яку польські компанії незабаром будуть зобов’язані виставляти та отримувати структуровані електронні рахунки-фактури. Платформа була створена Міністерством фінансів і контролюється Національною Податковою Адміністрацією.

Програма KSeF забезпечує швидкий, безшовний і автоматизований обмін е-рахунками і скорочення часу очікування відшкодування ПДВ. Система функціонує як єдине джерело правди для податкових інвойсів, гарантуючи компаніям кращий контроль за достовірністю рахунків, а також безпеку і недоторканість конфіденційних даних бізнесу.

Підтвердження факту виставлення рахунку відбувається не в момент відправки покупцю, а в момент прийняття документа системою KSeF. E-фактура створюється у форматі XML відповідно до затвердженого шаблону. Після завантаження до системи:

  • документ проходить автоматичну перевірку структури;
  • отримує унікальний ідентифікатор;
  • фіксується дата і час подання.

Після цього емітент отримує офіційне підтвердження про те, що документ надіслано та зареєстровано. Від цього моменту від доступний для покупця.

Отримувач може завантажити рахунок безпосередньо з KSeF (незалежно від каналу комунікації з постачальником), або шляхом надання конкретних даних про е-фактуру (так званий анонімний доступ). Усі структуровані фактури зберігаються в системі щонайменше 10 років, що дозволяє бізнесу відмовитись від дублювання локального архівування.

Платники можуть користуватись національною системою е-рахунків через:

  • інтеграцію з бухгалтерським/ERP програмним забезпеченням (через API);
  • безкоштовні онлайн-інструменти Міністерства фінансів;
  • офлайн-режим — добровільно або у разі виникнення проблем з відправкою рахунку в KSeF.

Система KSeF в Польщі — коли стає обов’язковою?

Міністерство фінансів Польщі офіційно оголосило нові дати впровадження ksef з лютого 2026:

  • З 1 лютого 2026 року — стане обов’язковим використання KSeF для великих платників податків з річним оборотом понад 200 млн злотих у 2024 році.
  • З 1 квітня 2026 року — обов’язок пошириться на всіх інших платників, окрім мікропідприємств.
  • З 1 січня 2027 року — до системи повинні приєднатися найменші підприємства з місячним оборотом до 10 000 злотих брутто.

У рамках підготовки до переходу, в червні 2025 року Мінфін представила повну технічну документацію до оновленої версії системи — KSeF 2.0. Вона включає:

  • новий формат структурованого рахунку FA(3);
  • API-документацію, яка дозволить розробникам інтегрувати зовнішні бухгалтерські рішення з KSeF;
  • детальний графік інтеграційних тестів.

Впровадження KSeF — важливі терміни

Публічне тестування API KSeF 2.0 розпочнеться 30 вересня 2025 року, щоб програмні компанії могли перевірити працездатність рішень до введення обов’язку. Виробнича версія системи KSeF 2.0 буде запущена одночасно з початком обов’язкового періоду — 1 лютого 2026 року, коли рахунки, виставлені поза системою, більше не визнаватимуться чинними.

Однак певні винятки діятимуть до кінця 2026 року:

  • рахунки можна буде тимчасово виставляти через касові апарати — до 31 грудня 2026 року;
  • номер KSeF не буде обов’язковим у платіжних документах — також до кінця 2026 року;
  • мікропідприємства з місячним обігом до 10 000 злотих матимуть відстрочку до 1 січня 2027 року.

Крім того, з 1 листопада 2025 року стане доступною процедура отримання сертифікатів QR-кодів емітента e-фактур, що необхідні для:

  • автентифікації в системі;
  • виставлення рахунків у режимі offline24 у разі тимчасової недоступності KSeF;
  • забезпечення безперервності документообігу навіть у нестандартних умовах.

Таким чином, до кінця 2026 року підґрунтя для переходу на електронні рахунки буде поступово адаптоване — технічно та організаційно, із поступовим розширенням обов’язку з урахуванням масштабу підприємства.

Кого стосується KSeF?

KSeF охопить усіх активних учасників економіки Польщі — від великих підприємств до мікробізнесу. Водночас Міністерством Фінансів передбачені законодавчі виключення для окремих категорій суб’єктів та операцій згідно зі статею 106ga(2) Закону про ПДВ. Згідно з нею, не зобов’язані використовувати KSeF платники, які:

  • не мають зареєстрованого офісу або постійного місця діяльності в Польщі;
  • мають постійне представництво в країні, але воно не бере участі в поставці, на яку оформлено рахунок;
  • працюють у рамках спеціальних процедур OSS/IOSS або інших транзакцій, регульованих розділом XII (гл. 7, 7а, 9);
  • виставляють рахунки на користь фізичних осіб, що не ведуть бізнес (B2C);
  • здійснюють правильно документовані поставки або послуги, перелічені в нормативних актах, виданих на підставі ст. 106s;

Міністр фінансів також зможе особисто визначати окремі випадки, коли платник не зобов’язаний використовувати систему. Такі рішення приймаються на підставі:

  • специфіки діяльності (висока частота транзакцій, особливі форми обліку),
  • технічних чи організаційних обмежень,
  • необхідності запобігання зловживанням або ухиленню від обліку.

Наразі вже відомо, що, наприклад, виставлення e-фактури VAT RR (закупівля сільгосппродукції у фермерів зі сталою ставкою ПДВ) через KSeF може бути добровільним від 01.04.2026 за згодою фермерів — з указанням покупця як особи, що має право до виставлення фактури VAT RR. У разі затвердження інших змін — Міністерство Фінансів повідомить підприємців окремо.

Варто також зазначити, що Мінфін передбачає можливість добровільного виставлення е-рахунків у KSeF для операцій із фізичними особами (B2C). У такому разі рахунок має містити QR-код, який дозволяє покупцеві анонімно отримати документ через мобільний додаток KSeF.

Проєкт закону про KSeF — що варто знати?

Зміни, внесені до Закону про податок на додану вартість, визначають не лише терміни обов’язкового переходу підприємств на систему KSeF, а й ряд важливих підпунктів, на які бізнесу теж варто звернути увагу:

  • Номер KSeF у платіжних документах: До кінця 2026 року номер KSeF не обов’язково зазначати при здійсненні платежу за рахунком. Це положення полегшить адаптацію фінансових відділів компаній.
  • Офлайн-режим: У разі технічних збоїв або відсутності підключення, платники зможуть добровільно скористатися офлайн-режимом для виставлення рахунків. Передбачено застосування так званого режиму «offline24», за якого документи передаються до системи пізніше, у межах встановленого терміну.
  • Уніфікація дати інвойсу: Згідно з чинними правилами (ст. 106na ust. 1 Закону про ПДВ), датою виставлення e-фактури в системі KSeF вважається день її відправлення до системи. Дата, зазначена платником у полі P_1, є лише довідковою і не впливає на юридичну дату виставлення документа.
  • Добровільне виставлення рахунків для фізичних осіб: Платники податків матимуть можливість добровільно виставляти е-рахунки фізичним особам, які не ведуть підприємницької діяльності. У такому випадку платник повинен забезпечити доступ покупця до рахунку, наприклад, через додаток «Podatnik KSeF».
  • Вкладення до e-фактур: KSeF передбачає можливість використання структурованих додатків до електронного рахунку-фактури у схемі FA(3) (вузол Zalacznik). Вони застосовуються у специфічних випадках: наприклад, у медіа, телеком-галузі чи при виставленні «збірних» рахунків. Зміст таких додатків є частиною XML-структури рахунку. Щоб мати можливість їх використовувати, платник повинен попередньо подати відповідний запит до податкового органу (Urzędu Skarbowego) та зробити внесок. Ця функція буде добровільною і розширить можливості системи в бізнес-документообігу.

Які зміни в системі KSeF планує Міністерство фінансів?

Зображення ноутбука з інтерфейсом KSeF та лого Міністерства Фінансів Польщі

Зміни в оновлений законопроєкт до KSeF 2.0 були внесені на основі запитів і додаткових зауважень підприємців. Така тактика дозволила Міністерству Фінансів визначити найбільш оптимальну тактику легкого і швидкого впровадження системи KSeF у повсякденні бізнес-процеси Польщі. Пропонуємо по пунктах розглянути ключові напрямки внесених змін:

Виставлення рахунків в режимі «offline24»

  • Режим offline24 тепер діятиме на постійній основі, а не лише до кінця 2026 року. Підприємці зможуть видавати інвойси поза системою через QR-код, коли виникають технічні проблеми або провадяться операції з контрагентами без польського NIP (Numer Identyfikacji Podatkowej).
  • Інвойси мають бути завантажені до програми KSeF наступного робочого дня, а дата видачі у FA(3) співпадатиме з тією, що зазначена платником

Рахунки VAT RR поза обов’язковим KSeF

  • Рахунки VAT RR, які підтверджують закупівлі сільгосппродукції у фермерів із фіксованою ставкою ПДВ, не підпадатимуть під обов’язковий KSeF, однак можуть бути виставлені добровільно.
  • Можливість добровільного їх виставлення через систему відкриється з 1 квітня 2026 року, а не з початку 2026-го, як було передбачено спочатку

Перехідний період без штрафів та з додатковими полегшеннями

Для підтримки бізнесу Міністерство передбачило:

  • можливість виписки рахунків з касових апаратів до 31 грудня 2026 року;
  • відсутність штрафів за недотримання обов’язків ksef і можливі помилки до кінця 2026 року;
  • відстуність штрафів за не виконання обов’язку зазначення номера в платежах за е-рахунки, включно з операціями через механізм розділених платежів (Split payment), до кінця 2026 року;
  • паралельно адміністрація зобов’язується проводити інформаційну кампанію та підтримку платників у перехідному періоді

Сертифікати для видавців е-рахунків

  • З 1 листопада 2025 року підприємці можуть подавати заявки на отримання сертифікатів емітента — необхідних для фізичної або офлайн-автентифікації, а також роботи в офлайн24.
  • Технічні деталі, включно з тривалістю дії сертифікатів і спосіб їх генерації, зазначені в API-документації, опублікованій в червні 2025 року.

Рахунки KSeF для споживачів будуть добровільними

  • Законопроєкт запроваджує можливість добровільного виставлення електронних інвойсів для B2C‑транзакцій, тобто приватним особам, які не ведуть підприємницької діяльності.
  • У випадках В2С-транзакцій рахунок повинен містити QR-код, що забезпечує доступ покупця до документа через додаток Podatnik KSeF

Додатки до структурованих рахунків

  • Нова версія системи FA(3) дозволить використовувати структуровані додатки до e‑рахунків. Вони будуть частиною XML-структури рахунку.
  • Вкладення є добровільною функцією і вимагатимуть попереднього повідомлення податковій службі через належний сервіс (e-Urząd Skarbowy). Максимальний розмір одного вкладення — до 3 МБ.

Яка різниця між KSeF та KSeF 2.0?

Перша версія програми для KSeF пропонувала платникам податків базовий функціонал: обмін структурованими інвойсами у форматі FA(2), отримання ідентифікаторів, архівування документів на 10 років, робота онлайн і в обмеженому offline24‑режимі. Однак у червні 2025 року Міністерство Фінансів представило документацію до оновленої версії національної системи е-рахунків — KSeF 2.0.

KSeF 2.0 — нововведення:

  • Нова структура FA(3) — дозволяє передавати деталізованіші дані, із жорсткішими правилами валідації та поліпшеною інтероперабельністю;
  • Повний пакет технічної документації: API KSeF відповідно до OpenAPI, SDK для Java/.NET, інтеграційні приклади, інструкції чітко описані у релізі від 30 червня 2025 року;
  • Окремі тестові середовища: sandbox для інтеграції доступний з 30 вересня 2025 року, тестова версія користувацької панелі — приблизно з листопада 2025 року;
  • Законодавче оновлення: передбачає постійний offline24‑режим, розширене використання вкладень в інвойсах, різні методи автентифікації (сертифікати замість токенів), мультиідентифікатори, уточнене B2C‑обслуговування, а також нові правила щодо виставлення спрощених рахунків (faktury uproszczone/paragonów z NIP) у перехідний період до кінця 2026 року — все це закладено в KSeF 2.0;
  • Паралельна робота: KSeF 1.0 і 2.0 співіснують до повного переходу на KSeF 2.0, який завершується в січні 2027 року для мікропідприємств.

Зміни у платформі стали суттєвим кроком вперед: розширення структури даних, підвищення технічної готовності і гнучкості системи мають на меті значно полегшити процес переходу бізнесу на нові стандарти. Пропонуємо наочно розглянути ключові відмінності двох версій систем, адже їх варто враховувати вже зараз:

Зона змін KSeF 1.0 KSeF 2.0
Структура інвойсуFA(2), обмежена деталізаціяFA(3), деталізована, з розширеними полями
Технічна базаОбмежена документаціяПовний API, SDK, OpenAPI, інтеграційні приклади
ТестуванняОбмежено або відсутнєSandbox, тест UI, доступні до запуску
Offline-режимТимчасовий, з умовамиПостійний, без необхідності обґрунтування
Вкладення в інвойсНедоступніДоступні за попереднім повідомленням

Як підготувати компанію до впровадження системи KSeF? Крок за кроком

Починати адаптацію вашого підприємства до KSeF варто вже зараз — тим паче Мінфін вже пропонує тестовий варіант оновленої системи і навіть заохочує компанії її використовувати. Що раніше почнеться підготовка до неодмінної трансформації, то менші будуть витрати — як фінансові, так і ресурсні. Та як визначити, які саме зони у ваших бізнес-процесах потребують більш грунтовної уваги? Пропонуємо покроково розглянути стандартну схему підготовки компанії до впровадження KSeF:

  1. Визначте вашу дату набуття чинності обов’язкового ksef:
    Перевірте, коли ваша компанія зобов’язана приєднатися до KSeF: 1 лютого 2026 — для великих платників (обіг > 200 млн злотих), 1 квітня 2026 — для решти, 1 січня 2027 — для мікропідприємців з обігом до 10 000 злотих на місяць. Згідно з цими датами можна починати розробляти план впровадження. Приділіть особливу увагу статусу — якщо ви наразі звільнені від ПДВ чи маєте специфіку діяльності, це може змінити строки переходу;
  2. Забезпечте компанії доступ до системи:
    Отримайте кваліфікований електронний підпис, печатку, Profil Zaufany або токен KSeF — це основа для входу в національну систему е-рахунків.
    Можливі варіанти входу:
  • через інтегровану ERP / бухгалтерську систему, якщо вона підтримує KSeF,
  • через урядовий портал: Aplikacja Podatnika KSeF;
  1. Проаналізуйте свої бізнес-процеси
    Перегляньте внутрішні процедури виставлення, затвердження та архівування рахунків — виправлення документів у KSeF неможливе, а індивідуальні шаблони, логотипи чи коди контрагентів — не допускаються. Розробіть послідовний документообіг з урахуванням нового формату FA(3);
  2. Перевірте готовність ІТ та оберіть релевантне рішення:
    Зверніться до постачальника бухгалтерського ПЗ — великі вендори вже включають підтримку KSeF. Якщо системи немає — розгляньте рішення типу безкоштовного порталу від Мінфіну або інтегрованого ERP;
  3. Проводьте навчання персоналу:
    Організуйте тренінги для підрозділів, що працюють з рахунками (як мінімум бухгалтерія, продажі, закупівлі);
  4. Проведіть тестування:
    Використайте середовище sandbox KSeF, доступне з 30 вересня 2025 року, для тестового обміну інвойсами, включно з offline-режимом. Протестуйте пілотну фазу з кількома клієнтами або постачальниками;
  5. Оновіть внутрішні правила:
    Впровадьте:
  • алгоритми авторизації у KSeF,
  • процедури контролю правильності e‑інвойсів,
  • правила для форс-мажорів (offline24),
  • архівацію та безпеку даних;
  1. Проінформуйте контрагентів:
    Повідомте клієнтів і постачальників про зміни, формат рахунків, дати переходу. За необхідності надайте їм розширені інструкції — вони мають бути готові заздалегідь.

H2: Як на практиці працює виставлення рахунків у KSeF?

Зображення типів фактур KSeF — паперового та електронного

Для легкого і безшовного переходу на обов’язкове електронне виставлення рахунків важливо не лише адаптувати ІТ-системи вашої компанії, а й чітко зрозуміти, як саме працює механіка нового процесу. Які кроки проходить кожна виставлена e-фактура? Як виглядає технічна і юридична частина процесу? Пропонуємо ознайомитись з основними етапами виставлення рахунків у програмі KSeF:

  1. Крок перший: Підготовка змісту рахунка e-фактури
    Заповніть усі обов’язкові поля: дані продавця та покупця, назва й адреса, опис товару/послуги, числові поля — netto, ставка ПДВ, сума ПДВ, brutto. Обов’язково вкажіть, чи документ є структурованим рахунком FA(3) відповідно до KSeF‑шаблону.
  2. Крок другий: Технічне формування інвойсу
    Використовуючи бухгалтерське або ERP‑програмне забезпечення, сформуйте XML-файл, що відповідає схемі KSeF (FA(3) або FA_RR(1) для VAT RR.
  3. Крок третій: Авторизація в системі
    Увійдіть до KSeF через інтегрований модуль у ERP або через офіційний портал Aplikacja Podatnika KSeF, використовуючи токен, електронний підпис або інші засоби автентифікації.
  4. Крок четвертий: Надсилання інвойсу до KSeF
    XML-файл надсилається до KSeF. Система автоматично перевіряє та валідує формат та зміст. Якщо все відповідає стандарту, документ приймається до системи і отримує унікальний ідентифікаційний номер (KSeF ID) — офіційне підтвердження його видачі.
  5. Крок п’ятий: Отримання підтвердження
    Після вдалого прийому рахунка, система повертає підтвердження (UPO) разом із номером KSeF ID, що слугує для подальшого пошуку та архівації.
  6. Крок шостий: Доступ до інвойсу та подальше використання
    Продавець і покупець можуть отримати і зберігати рахунок через систему KSeF. Для покупців, які не використовують KSeF, потрібне інше погоджене подання або додатковий спосіб доставки.
  7. Крок сьомий: Архівація та доступ
    Інвойси зберігаються в KSeF мінімум 10 років, що дозволяє швидкий доступ для аудиту чи бухгалтерського обліку.

Найбільші переваги впровадження системи KSeF — дізнайтеся про переваги

Міністерство фінансів Польщі попіклувалося про те, щоб перехід на національну систему е-рахунків KSeF став не просто обов’язковим етапом економічного розвитку підприємств, а й запропонував їм ряд суттєвих переваг. Серед них вже можна виділити такі:

  1. Звільнення від обов’язку зберігати рахунки-фактури:
    Після передачі документа до KSeF обов’язок зберігання та архівації рахунків-фактур повністю переходить до системи. Це дозволяє скоротити витрати на інфраструктуру зберігання та забезпечити відповідність чинним нормам без додаткових ресурсів.
  2. Відсутність необхідності формувати JPK_FA на запит:
    Компанії, що користуються KSeF, звільняються від обов’язку готувати та надсилати файл JPK_FA на вимогу податкових органів, оскільки всі рахунки вже наявні у системі в актуальній формі.
  3. Скорочення термінів повернення ПДВ:
    Використання системи дозволяє скоротити строк очікування на повернення податку з 60 до 40 днів.
  4. Єдиний формат електронного рахунку-фактури:
    Стандартизована структура e-фактури унеможливлює ситуації, коли контрагент не визнає отримання документа. Надсилання інвойсу в систему підтверджує факт його передачі, що спрощує облік та взаєморозрахунки між сторонами.
  5. Автоматизація фінансових процесів:
    Інтеграція KSeF з бухгалтерським та ERP-програмним забезпеченням дозволяє автоматизувати процеси створення, відправлення та реєстрації рахунків. Це зменшує навантаження на персонал і мінімізує кількість помилок.
  6. Робота без паперових документів:
    Доступ до e-фактур у цифровому форматі повністю виключає потребу у створенні та зберіганні паперових копій, що додатково знижує витрати та підвищує ефективність документообігу.
  7. Посилення податкового контролю та захисту бізнесу:
    KSeF забезпечує податкові органи актуальною інформацією про операції купівлі-продажу в режимі реального часу, що дозволяє значно швидше проводити перевірки з ПДВ. Водночас прозорість системи зменшує ризики для відповідального бізнесу.
  8. Безпечна платформа електронного обміну:
    Підключення до системи KSeF надає компанії безкоштовний доступ до сучасної державної платформи обміну е-фактурами, яка відповідає високим стандартам безпеки. Однак підприємцям варто враховувати, що приватні ERP-провайдери можуть стягувати оплату за інтеграцію чи додатковий функціонал.

H2: Найчастіші проблеми та помилки при впровадженні KSeF (і як їх уникнути)

Звісно, повністю уникнути помилок — особливо компаніям, які вперше впроваджують використання KSeF — майже неможливо, і це нормально. Ми підготували список викликів, які найчастіше можуть виникнути під час інтеграції системи — адже знання потенційних проблем може допомогти їм запобігти чи швидше вирішити:

  1. Недостатньо детально проведений аналіз внутрішніх бізнес-процесів:
    Перед інтеграцією KSeF компаніям варто отримати повноцінне і детальне розуміння, які процеси буде змінено або автоматизовано. Інакше недостатність інформації може призвести до ризику невідповідності між очікуваннями та фактичною роботою системи.
    Як уникнути:
    Проведіть попередній аудит процесів, що стосуються обов’язків виставлення, обробки та зберігання рахунків-фактур. Залучіть до цього ІТ, бухгалтерію та юридичний відділ.
  2. Ігнорування специфіки технічної інтеграції:
    Помилки у налаштуваннях обміну даними між внутрішніми системами компанії та KSeF можуть призвести до втрати документів, відхилення інвойсів або некоректної передачі інформації.
    Як уникнути:
    Працюйте з ІТ-партнерами, які мають досвід інтеграції з KSeF або вже реалізували подібні рішення. Перевіряйте технічні протоколи та оновлюйте системи згідно з останніми специфікаціями.
  3. Відсутність підготовки персоналу:
    Перехід на KSeF змінює щоденну роботу фінансового, бухгалтерського та іноді — продажного відділу. Без якісного навчання працівники можуть припускатися помилок або витрачати надто багато часу на нові процеси.
    Як уникнути:
    Проведіть внутрішнє навчання або запросіть зовнішніх консультантів. Забезпечте доступ до інструкцій, шаблонів та оновлень системи.
  4. Нехтування юридичними аспектами:
    Неправильна інтерпретація обов’язків, пов’язаних з обігом рахунків e-фактур, може призвести до порушення законодавства та фінансових санкцій.
    Як уникнути:
    Залучіть юридичного радника або податкового консультанта для перевірки відповідності процесів законодавчим вимогам. Особливу увагу приділіть питанню ідентифікації та авторизації у KSeF.
  5. Занадто пізній старт підготовки:
    Варто враховувати, що очікування на момент, коли використання KSeF стане обов’язковим, позбавляє компанію можливості впровадити систему в контрольованих умовах і з мінімальними ризиками.
    Як уникнути:
    Розпочніть тестування системи вже зараз у добровільному режимі. Це дасть змогу адаптуватися до вимог KSeF без тиску.

Система KSeF — Питання та відповіді

Впровадження KSeF, як і будь-якої нової системи, природньо викликає багато питань. Які наслідки несе невчасне подання рахунків? Що робити, якщо у системі станеться збій тощо? Ми зібрали відповіді на одні з найбільш розповсюджених питань:

Чи можна вже тестувати та користуватися KSeF та KSeF 2.0?

Так, національна система е-рахунків вже доступна для користування та тестування — з нею можна ознайомитись до того, як вона стане обов’язковою. Версія KSeF 2.0 буде доступна для тестування з 30 вересня 2025 року (API), а пробна версія додатка платника — з листопада 2025 року

Чим відрізняється е-рахунок від структурованого рахунку KSeF?

Електронний рахунок — це будь-який рахунок у цифровому форматі (наприклад, PDF), який надсилається та зберігається електронно. Структурований інвойс KSeF — це XML-рахунок, оформлений згідно схеми (FA), який повинен містити стандартизовані поля і реєструється у системі KSeF з унікальним номером.

Чи можливе відрахування ПДВ від рахунків, виставлених в KSeF?

Так. ПДВ можна відняти у тому ж розрахунковому місяці, коли інвойс отримано. У KSeF датою отримання вважається дата присвоєння рахунку унікального номера у системі, якщо отримувач погодився на використання KSeF

Які наслідки несе неякісне виставлення рахунків в KSeF?

Неправильне оформлення інвойсів у KSeF (за виключенням тестувального періоду) може призвести до адміністративних санкцій (kara pieniężna до 100% VAT).

Чи зникнуть паперові рахунки у зв’язку з запровадженням KSeF?

KSeF не забороняє використання паперових рахунків, але з 2026 року в бізнесі переважатиме електронний обіг інвойсів. Паперові фактури залишаються юридично допустимими лише в разі крайньої необхідності.

H3: Чи замінить KSeF OCR?

Ні. KSeF використовує структуровані XML-файли і не підтримує технологію розпізнавання тексту (OCR). OCR — це базовий інструмент для сканування паперових інвойсів, але в KSeF дані мають бути сформовані у стандартному форматі, без потреби розв’язувати «скан» на текст.

Чи замінить KSeF JPK?

Не повністю. KSeF створює централізований обмін та архівацію документів, що може замінити потребу у окремому формуванні JPK_FA. Проте інші потоки JPK залишаться в дії залежно від виду звітності.

Чи замінить KSeF PEF?

Ні. PEF (платформу е-фактур для державних закупівель) планують інтегрувати з KSeF, але наразі це виглядає як паралельне функціонування систем.

Чи можливе самофактурування в KSeF?

Так, система підтримує виставлення само-фактур (self-billing), але вони мають відповідати актуальній структурі FA(3) та пройти через систему як звичайний структурований документ.

Які обов’язки бухгалтерської служби щодо KSeF?

  • Підготовка даних відповідно до структури FA(3)
  • Контроль валідації та прийняття інвойсів у KSeF
  • Слідкування за датами отримання — важливо для ПДВ
  • Архівування та документація процесів у внутрішніх процедурах

(Варто враховувати, що деталізація обов’язків може варіюватись залежно від компанії)

Що робити у разі збою системи KSeF?

Використовувати offline24 режим — видавати інвойси поза системою з подальшим завантаженням у KSeF протягом 24 годин. Цей механізм підтриманий сертифікатами емітента з 1 листопада 2025 року.

Як виставити рахунок в KSeF?

  1. Сформуйте XML-файл за схемою FA(3).
  2. Авторизуйтесь через API або портал.
  3. Надішліть інвойс — отримаєте підтвердження (UPO) із номером KSeF.
  4. Збережіть інвойс і UPO для обліку та подальших перевірок.

Коли KSeF стане обов’язковим для малих компаній?

Обов’язкове впровадження для мікропідприємств з місячним обігом до 10 000 злотих настане 1 січня 2027 року.

Коли KSeF стане обов’язковим для великих компаній?

Обов’язковий з 1 лютого 2026 року великим платникам, які у 2024 році мали обороти понад 200 млн злотих, стане обов’язковим використання KSeF.

Що таке додаток платника податків KSeF?

«Aplikacja Podatnika KSeF» — офіційний веб-інструмент від Міністерства фінансів. Дозволяє виставляти рахунки, перевіряти статус та завантажувати UPO через веб-інтерфейс — без інтеграції ERP.

Якщо ви бажаєте автоматизувати свої бізнес-процеси для найбільш оптимального впровадження KSeF — лишіть запит, і експерти SMART business допоможуть вас підібрати релевантні рішення:

Залишити запит

mail
SMART Localization
Cookies

Ми використовуємо cookie для покращення вашого вебдосвіду, показу персоналізованого контенту та аналізу трафіку. Натискаючи «Прийняти всі», ви погоджуєтеся з їх використанням. Щоб керувати налаштуваннями, натисніть «Налаштування». Докладніше про використання cookie в політиці конфіденційності.

Функціональні цілі
Завжди активні
Ці цілі необхідні для забезпечення основних функцій вебсайту, таких як навігація сторінками та доступ до захищених розділів. Без них вебсайт не може функціонувати належним чином.
Маркетингові цілі
Маркетингові цілі використовуються для відстеження поведінки користувачів на вебсайті. Мета - показувати релевантну та персоналізовану рекламу.
Статистичні цілі
Ці цілі збирають анонімну інформацію про те, як користувачі взаємодіють із вебсайтом. Вони допомагають покращити його роботу.
Аналітичні цілі
Аналітичні цілі використовуються для вимірювання трафіку та оптимізації контенту.